ПОПРИКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поприкру́чувати. Позад возів на підтоках одв’язували [служники] мішки з оброком для коней та усякі чемодани, поприкручувані налигачами та ременяками з сириці (Н.-Лев., І, 1956, 574).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 227.