ПОПРИКЛЕ́ЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Приклеїти, приліпити до чого-небудь усе або багато чогось. Бонковський трохи його [фортеп’яно] полагодив, пообмотував нитками поламані молоточки, поприклеював, що поодставало, й зіпхнув Олесі за добрі гроші (Н.-Лев., III, 1956, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 227.