ПОПРИВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех.

1. Привести кого-небудь (про багатьох); привести багатьох. Дід Мирон.. вернувся до чоловіків, що поприводили коней на ніч (Григ., Вибр., 1959, 218).

Поприво́дити до прися́ги — те саме, що Привести́ до прися́ги (багатьох) (див. прися́га). Пан писар збив людей чимало, поприводив їх до присяги, і зібрав до волості, і став питати (Кв.-Осн., II, 1956, 267).

2. розм. Народити маля (про багатьох тварин); народити багатьох (не за один раз).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 225.