ПОПОТАНЦЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм.

1. Танцювати багато разів, тривалий час; натанцюватися добре.

2. перен., розм. Тупцювати тривалий час. То була кошмарна ніч. Попотанцювали навколо куреня, доки трохи просохли (Збан., Курил. о-ви, 1963, 68).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 221.