ПОПО́РОТИЙ, ПОПО́РЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до попоро́ти 1.
2. у знач. прикм. Який попоровся. В легенькім сурдутику, попротиранім на ліктях і попоренім на швах, .. кулився молодий, здоровий і рум’яний мужчина (Фр., IV, 1950, 477).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 220.