ПОПОЛУ́ДЕНЬ, дня, ч., рідко. Час після полудня, друга половина дня. Отой сонний супокій, що лежав над Бориславом сього літнього пополудня, дуже не сподобався йому (Фр., VIII, 1952, 401); Одного пополудня Леся стояла з Христею на руках біля вікна (Вільде, III, 1968, 319).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 218.