ПОПОКА́ЯТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Каятися багато разів, тривалий час. Попокаюсь же після: і «господи помилуй і алілуя», — вишіптую, щоб господь простив мені це (Тесл., З книги життя, 1949, 167).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 216.