ПОПОБРЬО́ХАТИСЯ, аюся, аєшся, док., розм. Брьохатися тривалий час. Попобрьохалася я в тій копанці, поки таки, дав бог, вилізла (Сл. Гр.); Дядько Тихін жив на далекому кутку, отож Насті довелося попобрьохатися в снігу, доки дісталася до його хатини (Речм., Весн. грози, 1961, 12).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 212.