ПОПЛА́КАТИСЯ, а́чуся, а́чешся, док., розм.

1. Почати плакати; заплакати. Магера почав усіх жінок частувати своєю табакою.. Як непривичні, вони всі так гірко почали пчихати, що аж поплакалися (Мак., Вибр., 1954, 216).

2. Плакатися, скаржитися якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 208.