ПО́ПЛАВОМ, присл., рідко. Рівно, повільно, без різких і рвучких переходів; плавно. Я б цілу ніч дивився залюбки, Як поплавом танок ведуть дівчата, Як гопака сажають парубки (Стар., Вибр. тв., 1959, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 207.