ПОПЕРЕХИЛЯ́ТИСЯ, я́ється, я́ємося, я́єтеся і ПОПЕРЕХИ́ЛЮВАТИСЯ, юється, юємося, юєтеся, док. Перехилитися (про багатьох, багато чого-небудь). — Королів цвіт повився по лісі, вишні поперехилялись… (Барв., Опов.., 1902, 89); Чорні, як земля, нужденні [люди], хати пообдирані, старі, поперехилювалися на боки (Фр., II, 1950, 45).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 195.