ПОПЕРЕСТО́ЮВАТИ, ює, юємо, юєте, док.

1. Стояти де-небудь, перечікуючи щось (про багатьох).

2. Псуватися від довгого стояння (про багато чого-небудь). Так повів [пан] мову, неначе косарі самі винні в тому, що хліба поперестоювали під сонцем і колос осипався (Юхвід, Оля, 1959, 74).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 194.