ПОПЕРЕРІ́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поперері́зувати. По обидва боки Росі стояли круті горби, поперерізувані й перетяті глибокими, узькими [вузькими] ярками (Н.-Лев., III, 1956, 142); *У порівн. Мефодій був так змучений, що прагнув впасти десь на землі і заснути.. Руки й ноги ломило так, ніби вони були поперерізувані (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 387).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 193.