ПОПЕРЕКО́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Перекотити в інше місце багато чого-небудь. Повипрягали [хлопці] коней, а тоді вже на руках поперекочували гармати (Шиян, Партиз. край, 1946, 126).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 191.