ПОПЕРЕВЕ́РТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до попереверта́ти. Вздовж усього ганку стояв стіл,.. навколо лежали долі порозкидані, поперевертані стільці (Л. Янов., І, 1959, 360); Сумне видовище розгромленого табору постало перед очима. Поперевертані вози, розкидане збіжжя. Навіть казани на триногах поперевертані (Ле, Хмельницький, І, 1957, 196).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 186.