ПОПЕРЕБИ́РАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до поперебира́ти.

2. у знач. прикм., розм. Який переодягнувся (про багатьох). Поперебирані по-жіноцьки вітрогони не зробили йому.. ніякого лиха, тільки.. обіцяли заліпити живицею рот, якби поважився кричати (Ков., Тв., 1958, 606).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 185.