ПОПЕРЕБА́ЧИТИ, чу, чиш, док. Перебачити багато чого-небудь за довгий час. А скільки ж оті дідові очі, тепер уже трохи непрозорі, за 73 роки поперебачили (Вишня, І, 1956, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 185.