ПОПАНТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., розм.

1. перех. і неперех. Пантрувати якийсь час.

2. перех. Доглядати кого-небудь якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 182.