ПОПА́МОРОЧИТИСЯ, чаться, док. Втратити здатність ясно і чітко мислити; запаморочитися (про мозок, розум і т. ін. багатьох).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 182.