ПООЧИЩА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Очистити багато чого-небудь від бруду, від чогось зайвого.

2. рідко. Те саме, що пообчища́ти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 178.