ПООБІ́ДАТИ, аю, аєш, док., перех. Док. до обі́дати. Ну, як там було, пообідали [сім’я Наума Дрота] гарненько і наговорились (Кв.-Осн., II, 1956, 55); Пообідавши, Артем не виряджався. Навіть до роботи взявся (Головко, II, 1957, 427); Поснідали ми виноградом з хлібом, пообідали виноградом і пополуднували виноградом (Н.-Лев., III, 1956, 266); Пообідали сухий хліб з сіллю (Мирний, І, 1949, 154).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 170.