ПООБША́РПУВАТИ, ую, уєш; док., перех.

1. Обшарпати багато чого-небудь.

2. Обірвати багато чого-небудь. Намуляв [Петько] здоровенного пухиря та стер шкіру.. Через те й горбиться він і дивиться злісно і через те, мабуть, і гудзики пообшарпував (Трубл., І, 1955, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 175.