ПООБТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, док., перех.

1. Утоптати землю, сніг і т. ін. навколо багатьох предметів. Пообтоптувати сніг навколо дерев.

2. розм. Зносити, стоптати взуття (про багатьох); // Натрудити ноги (про багатьох). Пообтоптували ноги, — Бігають, підганяють (Еллан, І, 1958, 142).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 175.