ПООБРІ́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обрізати багато чого-небудь. Рубка радиста: де були жмуття проводів — одні корінці стирчать, хтось пообрізував чепурно (Гончар, Тронка, 1963, 239).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 174.