ПООБПИ́СУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обписати багато чого-небудь. Єсть такі [люди], що хрестами все пообписує: і ночви, і двері, і корито, що свиней годує, і помийницю (Барв., Опов.., 1902, 428).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 173.