ПООБМУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обмурувати якусь кількість чого-небудь (кожне зокрема). І двір, і сад пообмуровував (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 173.