ПООБМО́ТУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообмо́тувати. Під свитиною [у Марка] ватяна кацавейка, чоботи добрячими ганчірками пообмотувані (Тют., Вир, 1964, 481).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 173.