ПООБМА́ЗУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообма́зувати. Хати зовсім не такі. Не пообмазувані, голі якісь (Тесл., З книги життя, 1918, 121).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 172.