ПООБЛІ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех.

1. Обліпити чим-небудь багато чогось.

2. перен., розм. Оточити, щільно обступити з усіх боків багато чого-небудь (про багатьох). Підлітки пообліплювали всі вікна, одпихають одне одного (Кучер, Трудна любов, 1960, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 172.