ПООБЛА́МУВАТИ1, ую, уєш, док., перех. Обламати багато чого-небудь, у багатьох місцях. Бач, як вишні хлопці пообламували (Сл. Гр.); Як визріє було восени кукурудза, пообламують качани (Вишня, II, 1956, 80).
ПООБЛА́МУВАТИ2, ую, уєш і ПООБЛО́МЛЮВАТИ, юю, юєш, док.. перех. Обломити багато чого-небудь.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 171.