ПООБКУ́ТУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обкутати чим-небудь багатьох, багато чогось (кожного, кожне зокрема). Мороз великий, треба добре глечики пообкутувати, а то позамерзає молоко, поки донесу (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 171.