ПООБКРУ́ЧУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пообкру́чувати. «Гостинці» [цукерки] ті барвистими папірцями пообкручувані (Вишня, І, 1956, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 171.