ПООБКРИ́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Обкришити багато чого-небудь, у багатьох місцях. Смереки повсихали, галуззя їх пообкришував вітер (Фр., V, 1951, 116).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 171.