ПОНУ́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Те саме, що пону́руватий. Понуркуваті гості.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 167.