ПОНО́ВЛЕННЯ, я, с. Дія та її результат за знач. понови́ти і понови́тися. Чудово, капітане! Після бою, коли відіб’ємо.. напад фашистських танків, подам рапорт на поновлення в званні підполковника… (Ле, Право.., 1957, 186); У процесі паяння необхідно стежити за своєчасним поновленням окисленого шару полуди (Гурток «Умілі руки..», 1955, 99).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 164.