Про УКРЛІТ.ORG

поновка

ПОНО́ВКА, и, ж., розм. Те саме, що поно́ва. Сумує старенький: в колодці, Дай боже, торішній медок Коли б то задержавсь у зиму! Поновки й на палець нема… (Манж., Тв., 1955, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 163.

вгору