ПОНАЦІ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Націдити чого-небудь (про багатьох); націдити чогось різного або у різні посудини.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 155.