ПОНАТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, док.

1. перех. і неперех. Натоптати, наслідити дуже, у багатьох місцях.

2. перех.. розм. Щільно напхати чим-небудь багато чогось.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 154.