ПОНАРЯ́ДЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся і ПОНАРЯДЖА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Нарядитися (про багатьох). Його дядини понаряжувались [понаряджувались] і пішли у Безверхий хутір короваю бгати (Кв.-Осн., II, 1956, 208).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 152.