ПОНАЛІ́ПЛЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поналі́плювати. * Образно. В долині, оточеній з усіх боків стрімкими узбіччями, з поналіплюваними на них домиками з садками, .. на кам’яній квадратній площі стоїть старовинна чорна кам’яна споруда (Вільде, Сестри.., 1958, 516).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 149.