ПОНАЛУ́ЗУВАТИ, ую, уєш, док. Налузати у великій кількості, у багатьох місцях. Не люблю я, як ви скрізь поналузуєте; візьміть хто-небудь та позамітайте (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 149.