ПОНАКВА́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Наквасити чого-небудь (про багатьох); наквасити багато чогось. Ще якби були ми, надіючись біди тяжкої, хоч капусти понаквашували! (Фр., III, 1950, 229).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 147.