Про УКРЛІТ.ORG

поназносити

ПОНАЗНО́СИТИ, имо, ите, док., перех., рідко. Принести що-небудь (про багатьох); принести багато чого-небудь. Дуже багато мисочок люди поназносили [бабі] (Стеф., І, 1949, 87); Біля вогню порядкує Васько Циган. Нарубав цілу хуру сухих гілок, поназносив окоренків — буде що підкидати в кострище [багаття] цілу ніч! (Мокр., Слід.., 1969, 115).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 146.

вгору