ПОНАГУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех., розм. Нагуляти що-небудь (про багатьох). Отці-францисканці понагулювали собі бугаячі в’язи від неробства (Загреб., Європа. Захід, 1961, 115).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 142.