ПОНАВЧА́ТИСЯ, а́ємося, а́єтеся і ПОНАУ́ЧУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док. Навчитися чому-небудь (про багатьох); навчитися багато чогось. Застебнеться [Маруся] під саму душу, щоб нічогісінько не видно було, що незвичайно… вже ж пак не так, як городянські дівчата, що у панів понавчались (Кв.-Осн., II, 1956, 26); Тільки й перейняла Мася від дівчат, що пісень понаучувалась (Свидн., Люборацькі, 1955, 43).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 142.