ПОНАВИКА́ТИ, а́ємо, а́єте, док., розм. Навикнути до чого-небудь (про багатьох). Так уже діти в їх погано понавикали (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 141.