ПОМІ́РЯТИ, яю, яєш і розм., рідко ПОМІ́РИТИ, рю, риш, док., перех. і без додатка,

1. Визначити якою-небудь мірою величину чогось; зміряти. Напевне, тут менше чим півдесятини. Ще раз поміряв кроками і, вже впевнений, що недоміряв собі, почав орати далі (Стельмах, II, 1962, 136).

2. Узувшись чи одягнувшись у що-небудь, визначити відповідність розміру, придатність для носіння одягу чи взуття; приміряти.

3. перен. Визначити величину, силу вияву чого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 125.