ПОМРУ́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех. Мружити якийсь час. Іноді він прокинеться, помружить очі на вогонь, спитає, чи не зварилося, і знову дрімає (Тют., Вир, 1964, 15).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 136.