ПОМОЛО́ТИ, мелю́, ме́леш, док., перех. і без додатка.

1. Змолоти все або багато чого-небудь. Помолоти жито і пшеницю.

2. Молоти якийсь час.

◊ Помоло́ти язико́м див. язи́к.

3. перен., розм. Розтрощити, понівечити що-небудь ударами в багатьох місцях. Помолов — тому руку, тому ногу (Номис, 1864, № 12853); Як вихватить дід із воза велику притику, — Побив бабі, помолов голову і пику (Україна.., І, 1960, 343).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 133.