ПОМА́ДИТИ, а́джу, а́диш, недок., перех., розм. Мастити волосся, губи і т. ін. помадою. [Наташа (іронічно) :] Звичайно, на посаді секретаря тільки в люстерко заглядають, губки помадять (Баш, Дніпр. зорі, 1953, 33).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 111.